21 лютого Міжнародний день рідної мови
Вона – у шелесті діброви,
Коли гуляє вітер в ній.
Вона – у хмарах сивочолих,
Вона в душі бринить моїй!
Її топтали й розпинали,
Її рубали на шматки -
Вона ж із попелу вставала
І нею повнились садки!
Вона пройшла терни і пекла,
Щоб сяять нині на вустах!
Дзвенить вона нестримно нині
В селі, містечках і містах!
Чарівне слово українське -
Моєї матері дарунок!
Є в ньому світло і натхнення,
І почуттів солодкий трунок!
Я не любить його не можу,
Бо ним живе моя душа -
Співає серце й гірко плаче
У струнах кожного вірша!